среда, 20 апреля 2011 г.
вторник, 19 апреля 2011 г.
воскресенье, 17 апреля 2011 г.
четверг, 14 апреля 2011 г.
Ю.Р.Д.М.О.
Еще одно изделие нашего металлургического завода обнаружилось в самой Москве.
При незаконном сносе веерного депо на Ленинградском вокзале его сфотографировал автор репортажа об этом инциденте Леонид Варламов.
"Ю.Р.Д.М.О. VII 1907"
Предыдущая находка была в Ташкенте.
Источник: http://mmet.livejournal.com/63724.html
При незаконном сносе веерного депо на Ленинградском вокзале его сфотографировал автор репортажа об этом инциденте Леонид Варламов.
"Ю.Р.Д.М.О. VII 1907"
Предыдущая находка была в Ташкенте.
Источник: http://mmet.livejournal.com/63724.html
вторник, 12 апреля 2011 г.
пятница, 8 апреля 2011 г.
Весна в Днепродзержинске
Три весенних фото.
Вид на 1-й микрорайон с моста через канал.
Купол Свято-Богоявленской церкви на фоне домов по проспекту Победы.
Канал и Куриловка на фоне правобережной промзоны.
Вид на 1-й микрорайон с моста через канал.
Купол Свято-Богоявленской церкви на фоне домов по проспекту Победы.
Канал и Куриловка на фоне правобережной промзоны.
воскресенье, 3 апреля 2011 г.
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК 50-Х РОКІВ У ФІЛЬМІ «ВИСОТА»
Автор: Дмитро Кубанов
Радянська кінокартина «Висота», що вийшла на екрани в 1957 році, з погляду сьогодення сприймається як досить наївний фільм. Проте багатьом вона запам’яталася відмінною грою акторів, музикою Родіона Щедріна, прекрасною операторською роботою. До речі, головний оператор фільму Володимир Монахов народився на Дніпропетровщині, у Долгинцевому.
Хоча дія книги Є. Воробйова, за якою створено фільм, відбувається на Південному Уралі, місцем зйомок став саме Дніпродзержинськ, – і тому «Висота» становить для нас особливий інтерес. Задля справедливості відзначимо, що окремі сцени знімалися в Дніпропетровську (парк Шевченка, вокзал – про це далі), проте переважна більшість – у нашому місті.
Характерний для 50-х років трамвай. Різноколірні вогні над кабіною дозволяли в темну пору доби визначити, вагон якого маршруту підходить.
Закінчення кадру з трамваєм. Чи не біля станції Баглій це? Водонапірна вежа дуже нагадує тамтешню (у 90-ті роки дерев’яний верхній ярус було розібрано).
Паровоз серії 9ПМ на заводі.
Завод, краєвидів якого у фільмі величезна кількість. Ось два найвиразніші:
Будинок 94 на сучасному проспекті Аношкіна. Вгору йде вул. Медична.
Кінець попереднього кадру. Проспект Аношкіна (до 90-х років – вул. Ленінградська). Добре видно лінії електропередач та вдалині будинок на пр. Леніна, 65 («Дружба»).
Герой Миколи Рибнікова на балконі триповерхового будинку, що на розі вулиць Медичної та Миру. Перспектива вул. Миру в бік проспекту Леніна, справа видно будинок на Леніна, 62. Замикає ж перспективу будинок на іншому боці проспекту (де магазин «Уют»), з масивним еркером на кілька поверхів.
Панорама пр. Леніна, справа – ріг вул. Союзної (нині Воробйова), зліва видно споруджуваний буд. 56 (відомий як «Черевички»), вище від нього ще стоять одноповерхові будиночки, яким залишилось існувати всього рік-півтора. По проспекту піднімається трамвай.
Знову перспектива вул. Миру, але під трохи іншим кутом. Справа – величезний будинок на розі з вул. Запорізькою. Ближче від нього, на місці майбутніх хрущовок, іще одноповерхова забудова.
Герой М. Рибнікова весь час перебуває на другому поверсі, але в наступному кадрі спускається з третього! Оцей нижній балкон і є той, на якому актор знаходиться в усіх попередніх кадрах. Очевидно, автори фільму хотіли таким чином підсилити ефектність.
На сучасному проспекті Аношкіна. У всій красі високовольтні лінії, яким ця найбільша в Дніпродзержинську вулиця, власне, і завдячує своїм існуванням. Споруджується будинок на Леніна, 56 («Черевички»), стіни його кутової частини доведені лише до половини. Навпроти йде будівництво на Леніна, 67 (де у 80-ті роки було кафе «Аеліта»), закінчується тільки зведення корпусу по Аношкіна.
На панорамі з альбому «Дніпродзержинськ», що вийшов у наступному, 1958 році, обидва будинки новенькі, щойно збудовані. На передньому плані – вже закладений цоколь на пр. Леніна, 58.
Краєвид від проспекту Аношкіна в бік вул. Шепетова (Мінської). Баштові крани в районі вул. Галини Романової, правіше – відомі «коробки», з-за яких справа видно кутову частину буд. 40 на пр. Леніна, перекриту «ногою» стовпа. Далі видніється дах довоєнного корпусу школи № 5 (новий корпус буде прибудовано у 1962), над ним – масивний фронтон будинку на Леніна, 53. Біля правої межі кадру – ще один споруджуваний будинок на Шепетова.
Закінчення попереднього кадру. Палацового вигляду будинок за адресою Медична, 15. Сьогодні в ньому Заводський райвідділ міліції, у 80-ті роки будівлю займав міський відділ народної освіти, а тоді, в 50-ті, мабуть, була школа.
Вечір у парку знімався в Дніпропетровську (парк ім. Шевченка). В одному з кадрів добре видно старий пам’ятник Шевченку над Дніпром (наприкінці 50-х його змінив сучасний на Монастирському острові), сам Монастирський острів, лінії електропередач через Дніпро, Мерефо-Херсонський міст. Все це слугує лише фоном, і його важко виокремити як повнорозмірні кадри. Тому вмістимо таку склейку з фрагментів.
І Мерефо-Херсонський міст:
Дніпропетровський вокзал з’являється у «Висоті» двічі – в середині фільму…
…та у фіналі, де можна побачити старий металевий пішохідний міст через колії. На залізниці ще всюди паровозна тяга – але ділянка від Нижньодніпровського вузла до П’ятихаток буде електрифікована вже у наступному, 1958 році.
Ось, власне, і все…
Фільм (Vysota_1200mb_AVC_[torrents.ru]_Yanka.mkv) взято:
bitsnoop.com/vysota-1200mb-avc-torrents-ru-yanka-q8196968.html
© Дмитро Кубанов, 2010–2011
Радянська кінокартина «Висота», що вийшла на екрани в 1957 році, з погляду сьогодення сприймається як досить наївний фільм. Проте багатьом вона запам’яталася відмінною грою акторів, музикою Родіона Щедріна, прекрасною операторською роботою. До речі, головний оператор фільму Володимир Монахов народився на Дніпропетровщині, у Долгинцевому.
Хоча дія книги Є. Воробйова, за якою створено фільм, відбувається на Південному Уралі, місцем зйомок став саме Дніпродзержинськ, – і тому «Висота» становить для нас особливий інтерес. Задля справедливості відзначимо, що окремі сцени знімалися в Дніпропетровську (парк Шевченка, вокзал – про це далі), проте переважна більшість – у нашому місті.
Характерний для 50-х років трамвай. Різноколірні вогні над кабіною дозволяли в темну пору доби визначити, вагон якого маршруту підходить.
Закінчення кадру з трамваєм. Чи не біля станції Баглій це? Водонапірна вежа дуже нагадує тамтешню (у 90-ті роки дерев’яний верхній ярус було розібрано).
Паровоз серії 9ПМ на заводі.
Завод, краєвидів якого у фільмі величезна кількість. Ось два найвиразніші:
Будинок 94 на сучасному проспекті Аношкіна. Вгору йде вул. Медична.
Кінець попереднього кадру. Проспект Аношкіна (до 90-х років – вул. Ленінградська). Добре видно лінії електропередач та вдалині будинок на пр. Леніна, 65 («Дружба»).
Герой Миколи Рибнікова на балконі триповерхового будинку, що на розі вулиць Медичної та Миру. Перспектива вул. Миру в бік проспекту Леніна, справа видно будинок на Леніна, 62. Замикає ж перспективу будинок на іншому боці проспекту (де магазин «Уют»), з масивним еркером на кілька поверхів.
Панорама пр. Леніна, справа – ріг вул. Союзної (нині Воробйова), зліва видно споруджуваний буд. 56 (відомий як «Черевички»), вище від нього ще стоять одноповерхові будиночки, яким залишилось існувати всього рік-півтора. По проспекту піднімається трамвай.
Знову перспектива вул. Миру, але під трохи іншим кутом. Справа – величезний будинок на розі з вул. Запорізькою. Ближче від нього, на місці майбутніх хрущовок, іще одноповерхова забудова.
Герой М. Рибнікова весь час перебуває на другому поверсі, але в наступному кадрі спускається з третього! Оцей нижній балкон і є той, на якому актор знаходиться в усіх попередніх кадрах. Очевидно, автори фільму хотіли таким чином підсилити ефектність.
На сучасному проспекті Аношкіна. У всій красі високовольтні лінії, яким ця найбільша в Дніпродзержинську вулиця, власне, і завдячує своїм існуванням. Споруджується будинок на Леніна, 56 («Черевички»), стіни його кутової частини доведені лише до половини. Навпроти йде будівництво на Леніна, 67 (де у 80-ті роки було кафе «Аеліта»), закінчується тільки зведення корпусу по Аношкіна.
На панорамі з альбому «Дніпродзержинськ», що вийшов у наступному, 1958 році, обидва будинки новенькі, щойно збудовані. На передньому плані – вже закладений цоколь на пр. Леніна, 58.
Краєвид від проспекту Аношкіна в бік вул. Шепетова (Мінської). Баштові крани в районі вул. Галини Романової, правіше – відомі «коробки», з-за яких справа видно кутову частину буд. 40 на пр. Леніна, перекриту «ногою» стовпа. Далі видніється дах довоєнного корпусу школи № 5 (новий корпус буде прибудовано у 1962), над ним – масивний фронтон будинку на Леніна, 53. Біля правої межі кадру – ще один споруджуваний будинок на Шепетова.
Закінчення попереднього кадру. Палацового вигляду будинок за адресою Медична, 15. Сьогодні в ньому Заводський райвідділ міліції, у 80-ті роки будівлю займав міський відділ народної освіти, а тоді, в 50-ті, мабуть, була школа.
Вечір у парку знімався в Дніпропетровську (парк ім. Шевченка). В одному з кадрів добре видно старий пам’ятник Шевченку над Дніпром (наприкінці 50-х його змінив сучасний на Монастирському острові), сам Монастирський острів, лінії електропередач через Дніпро, Мерефо-Херсонський міст. Все це слугує лише фоном, і його важко виокремити як повнорозмірні кадри. Тому вмістимо таку склейку з фрагментів.
І Мерефо-Херсонський міст:
Дніпропетровський вокзал з’являється у «Висоті» двічі – в середині фільму…
…та у фіналі, де можна побачити старий металевий пішохідний міст через колії. На залізниці ще всюди паровозна тяга – але ділянка від Нижньодніпровського вузла до П’ятихаток буде електрифікована вже у наступному, 1958 році.
Ось, власне, і все…
Фільм (Vysota_1200mb_AVC_[torrents.ru]_Yanka.mkv) взято:
bitsnoop.com/vysota-1200mb-avc-torrents-ru-yanka-q8196968.html
© Дмитро Кубанов, 2010–2011
пятница, 1 апреля 2011 г.
Топографическая карта Днепродзержинска 1943г. (масштаб 1:300000)
Немецкая карта центральной части Днепропетровской области с отображенным на ней Днепродзержинском.
Масштаб карты 3 километра в 1 сантиметре, год издания - 1943.
Нанесенным от руки синим знаком квадратной формы возле станции Баглей обозначен гранитный карьер.
Карта целиком.
Источник: http://www.mapywig.org/
Подписаться на:
Сообщения (Atom)